Жахну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ жаха́тися. Вздрогнуть, кинуться съ испугу. Ой мені лишечко! жахнулась Катря обік мене. Пані так і жахнулась, аж одскочила, ніби вкололась, або опеклась. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись.
Захоробрытыся, -рюся, -рышся, гл. Расхрабриться.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. . 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. 9) Насѣк. Aphrophora.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок.
Поквилити, -лю, -лиш, гл.
1) Поплакать.
2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Пополоскати, -щу, -щеш, гл. Пополоскать. Ми (гуси) попливем да нош пополощем.
Прикликання, -ня, с. Подзываніе, призываніе.
Розломити, -ся. Cм. розломлювати, -ся.
Тискнява, -ви, ж. Тѣснота, большое стеченіе людей. Лубен.
Трипутник, -ка, м. Раст. Plantago avenaria W. К.
