Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю.
Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня.
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». 2) Забрызгать грязью.
Змазуритися, -рюся, -ришся, гл. Запачкаться, испачкаться.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Огрійливий, -а, -е. Согрѣвающій, теплый.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Учар, -ра, м. = вівчарь. Cм. увчар.
Чілка, -ки, ж. = чулко.
