Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Голо нар.
1) Голо, обнажено.
2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс).
3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село.
Гризня́, -ні́, ж. = Гриза. Остигло йому слухати жінчину гризню.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Доморо́бний, -а, -е. Домашняго издѣлія.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить.
Перехрестити, -щу́, -стиш, гл.
1) Перекрестить.
2) Cм. перехрещувати.
Футро, -ра, с.
1) = хутро.
2) Шуба, шубка. Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Мавшого футра. Ум. футерко.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай.
Чічечка, -ки, ж. Ум. отъ чічка.
