Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерегий

Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЕГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЕГИЙ"
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Заста́вонька, -ки, ж. Ум. отъ заста́ва.
Нехибкий, -а́, -е Стойкій. А не погнувся, як твердий дуб, Тарас Шевченко, встояв на своїх ногах до кінця щирим нехибним українцем. Хата. XXI.
Ніжли сз. = ніж. Галиц.
Підпіччя, -чя, с. Углубленіе подъ печью. Сим. 129. Біленькі курочки з підпіччя глядять. Ном., стр. 292, № 64.
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.
Шпарочка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЕГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.