Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерегий

Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЕГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЕГИЙ"
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Гамаликуватий, -а, -е. Толстошей, коренастый Гамаликуватий віл. — Народ показний, гамаликуватий. Г. Барв. 240.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!» Гн.
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Промнявкати, -каю, -єш, гл. Промяукать.
Таганок, -нка, м. Ум. отъ таган.
Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. О. 1861. III. Кост. 30. 2) угор = вугор.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Г. Барв. 328. Ножем йому штирхає. К. МБ. X. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЕГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.