Битець, -тця, м. Каменоломщикъ.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо.
Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L.
Гущ, -щі, ж. = Гуща 2.
Калко нар. = кально. Сів би, та калко.
Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере.
Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл. 1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать. 2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье.
Цаль, -ля, м. Дюймъ. Та як бехнуло (кинуло), то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. Одрізав на три цалі.
Чин, -ну, м.
1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину.
2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище.
3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов.