Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ментрежитися

Ментре́житися, -жуся, -жишся, гл. Волноваться, бунтоваться. Оттоді то народ почав ментрежитись проти панів. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТРЕЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТРЕЖИТИСЯ"
Відмалювати, -люю, -єш, гл. Нарисовать.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. Мир. ХРВ. 413. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали. Н. Вол. у.
Кучеряво нар. Курчаво, кудряво; извиваясь. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчастому повітрі. Мир. Пов. II. 84.
Мазу́рок, -рка, м. 1) Сладкое печеніе, приготовляемое преимущественно к пасхѣ. 2) = мазур 3. Вх. Пч. II. 11.
Накупи́ти Cм. накупати.
Няти, йму́, йме́ш, гл. 1) Брать. 2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме. АД. І. 133. 3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть. Ном. № 6805.
Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Професорський, а, а. профессорскій
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. І. 109. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. ІІ. 75.
Цаль, -ля, м. Дюймъ. Та як бехнуло (кинуло), то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156). Одрізав на три цалі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНТРЕЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.