Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ситний

Ситний, -а, -е. !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними. Гн. І. 92. 2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії. АД. II. 40. 3) = ситий 3. Земля ситна. 4) = ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш. Рудч. Ск. II. 16. 5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СИТНИЙ"
Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Доду́мувати, -мую, -єш, сов. в. доду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Окончить думать. Ще й не додумала Христя своїх думок. Мир. Пов. І. 158
Дру́жбонько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.
Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Садиба, -би, ж. Усадьба. О. 1862. VI, 95. Не було ні садиби, ні кроку землі. МВ. ІІ. 33.
Самопіч, -печі, ж. Эпитетъ квашни въ сказкахъ: сама пекущая. Чуб. II. 38. Узяв діжу-самопіч. Чуб. II. 38.
Хлопище, -ща, м. Ув. отъ хлоп. Мужичище-хлопище хап за притику з вія. Гн. II. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СИТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.