Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

претінка

Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. І. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕТІНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЕТІНКА"
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Виплести Cм. виплітати.
Го́мшити, -мшу, -шиш, гл. Колотить, бить. За тую локшину тато маму гомшили. Ком. Пр. № 95.
Де́ртися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167. 3) О кошкѣ: царапаться. Кішка на мішок дереться — на вітер. Грин. І. 11.
Заборо́тати, -таю, -єш, гл. Затормошить, сбить съ толку. Ви мене заборотаєте, як будете хапати та з одного, а та з другого боку. Вас багато, а я один. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе. К. МБ. XI. 153.
Побезсиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть (о многихъ).
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися. О. 1862. І. 65.
Трихи, трих, ж. мн. Треніе; переносно: возня, хлопоты. Употреблено въ слѣдующей поговоркѣ. Трихи та мнихи, — нема оддихи. Ном. № 10952.
Чагарець, -рця, м. Ум. отъ чагарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЕТІНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.