Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Тілки дви карбованці й випозивав за бика.
Мо́тля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться, болтаться. Танцює, аж волоки на ногах росплутались, мотляються. 2) Болтаться, слоняться. Чумаки мотляються поміж возами.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Понадкусювати, сюю, -єш, гл. Надкусить (во множествѣ). Хто то яблука понадкусював?
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Спір, спо́ру, м.
1) Споръ. Ні спору, ні ласки.
2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Постаріли ми ще за сі годи, — нема й того спору в руках, що й тоді був.
3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю.
4) Астма.
5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда.
Супрутній, -я, -є.. — вітер Противный вѣтеръ.
Тяжкомовний, -а, -е. Косноязычный. Приводять до його глухого і тяжкомовного.
Ухід, уходу, м. Входь. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.
Шашкірня, -ні, ж. = шестерня 3.