Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неминучий

Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу. Котл. Ен. IV. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 551.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕМИНУЧИЙ"
Відімстити Cм. відімщати.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Купування, -ня, с. Купля; покупаніе. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали. АД. І. 94.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Похвальшувати, -шу́ю, -єш, гл. = пофальшувати.
Прогноїна, -ни, ж. Трясина.
Ребровачка, -ки, ж. = рубель (для катанья бѣлья). Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕМИНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.