Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Бровина, -ни, ж. = брова 1. Писав два дні й дві годині, поки списав дві бровині.
Воловід м.
1) — воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії.
2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт.
3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута.
Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ.
Задо́вба́ти Cм. задовбувати.
Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані.
Підласитися, -шуся, -сишся, гл. = підластитися.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява.
Урятувати, -тую, -єш, гл. Спасти.
Цямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, чмокать (при ѣдѣ).
