Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Дієпи́сний, -а, -е. Историческій.
Жи́ляний, -а, -е. = жи́лавий.
Клішня, -ні, ж.
1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею.
2) мн. Раздвоенная часть війя.
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку?
Ляпота́, -ти, ж. Предметъ, который шлепаетъ или по которому шлепаютъ, хлопаютъ; встрѣчается въ загадкѣ на сито: Прийшла кума до куми: «дай, кумо, ляпати, поляпати та й пійти.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Назнамена́ти, -на́ю, -єш, гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою.
Петрушка, -ки, ж. 1) Раст. петрушка, Petroselinum sativum. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. 2) — собача. Раст. Aethusa Cynapium L.
