Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Розбишацьке буяння. І гласу Божого не чули за буянням 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума.
Виклеювати, -клеюю, -єш, сов. в. виклеїти, -клею, -їш, гл. Выклеивать, выклеить.
Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Карватка, -ки, ж. = кавратка. Повна карватка ще торішньої дулівки. Старий, дуже вже старий! Як візьме в руки карватку, шоб напиться води, то і в руках не здоліє держать. Лохвиц. у.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати.
Проскурчастий, -а, -е. Объ узорѣ вышивки: въ формѣ просфоры.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати.
