В'язіль, -ля, м. 1) Раст.: а) Клеверъ бѣлый и красный, Trifolium repens, — pratense L. б) Trifolium flexosum L. в) Trifolium montanum. 2) Связка.
Дру́жчити, -чу, -чиш, гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька.... не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. Cм. дружкувати.
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму.
Коч, -ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку.
Нама́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. намасти́тися, -щу́ся, -стишся, гл. 1) Намасливаться, намаслиться. Так мало масла, що й не намастилися млинці. 2) Намазываться, намазаться. Намастився дяк оливою.
Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати.
Позеленуватий, -а, -е. Зеленоватый, не вполнѣ зрѣлый. Яблука ще позеленуваті.
Почувати, -ва́ю, -єш, сов. в. почути, -чую, -єш, гл. 1) Слышать, услышать; узнать. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало, що за Дашевом під Сорокою множество ляхів пропало. Почула Єлизавета вітання. Почувши ж, що в огні спеклась, сказав: «Нехай їй вічне царство!» 2) Чувствовать, почувствовать. Почув тепло козак. Бий його дужче, щоб почув. 3) Чуять, почуять. Почула душа, що смерть за плечима.Ми весну почуєм та вп'ять помандруєм.
Ремінчик, -ка, м. Ум. отъ ремінь.
