Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наїздити

Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. Мет. 161. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться. Мнж. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЇЗДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЇЗДИТИ"
Град I, -ду, м. = Гряд. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ном. № 2098.
Загриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. загри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Загрызать, загрызть.
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.
Колько нар. Колко. На стерні колько. Кіев. г. Чи й у вас, як у нас, на леваді колько? Грин. III. 648.
Кончина, -ни, ж. 1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку. МВ. І. 16. 2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина. ЗОЮР. II. 284.
Нао́дшибі нар. Въ сторонѣ, особнякомъ.
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ. Желех.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Тогобіцький, -а, -е. = тогобічний. Тогобіцькі люде вертались із цього боку на свої міста. КС. 1885. XI. 539.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЇЗДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.