Важенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
Вицабати, -баю, -єш, гл. Выбрать, выклюнуть. Вицабала його (зерно) птиця.
Гамуз, -зу, м.
1) Мякоть, мязга.
2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз.
3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу.
Зблі́длий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Тонкі та зблідлі уста.
Костомаха, -хи, ж. = костомара.
Позадурювати, -рюю, -єш, гл. Забить голову, одурить (многихъ).
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. Очі понурив у землю.
Попаски нар.
1) Пася, пасясь на ходу. Отара попаски попхалась навманя. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю.
2) Осторожно. Кішка іде попаски.
Смирний, -а, -е. Смирный, кроткій. На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Ум. смирненький, смирнесенький.
