Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здерати

Здера́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зде́рти, здеру́, -ре́ш, гл. Сдирать, содрать. Шкіру з нього здер. Ном. № 4029.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДЕРАТИ"
За́силка I, -ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ. Желех.
Иржавець, -вця, м. = ржавець.
Караван, -ну, м. 1) Большая повозка, фургонъ. 2) Траурныя дроги. Желех. 3) Винокуренный заводъ. Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати. Стор. 4) Караванъ. За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають. К. Іов. 14. 5) Толпа людей, ищущихъ работы. 6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ. 7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Повсть, -ті и -ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. повсті бити. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.
Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. пузце.
Розгейкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгайкатися.
Скоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покориться.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Стріт, -ту, м. Встрѣча. Еф. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДЕРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.