Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язочка

В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗОЧКА"
Архи́мниця, -ці, ж. Шарлатанка. Харьковъ.
Віддухопелити, -лю, -лиш, гл. Отколотить. Иноді віддухопелять добре. Г. Барв. 365.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Куляс, -са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ. Вас. 179.
Накіпкіюва́ти, -кію́ю, -єш, гл. Набрать много. Накіпкіював грошей на свою шию. Зміев. у.
Працювальник, -ка, м. = працівник. Конст. у.
Пряжа, -жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». Чуб. V. 175.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Сховок, -вку, м. = схов. Лихий сховок і доброго псує. Посл.  
Шляшок, -шка, м. Ум. отъ шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.