Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язнути

В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНУТИ"
Джо́нва, -ви, ж. Дятелъ. Вх, Зн. 14. Cм. Жонва, I. Жовна.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання. Чуб. V. 44.
Леестрови́к, -ка, м. = лейстровик. Стали недоляшки поруч із ляхами, — обгорнули наливайців леестровиками. К. Досв. 8.
Лю́дки́, -ків, мн. ум. отъ люде.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Настругати Cм. настругувати.
Нескінченно нар. Безконечно.
Повимінювати, -нюю, -єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду. Г. Барв. 484.
Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить. Чуб. V. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.