Вівсюг, -га, м. и вівсюга, -ги, ж. Раст. Avena fatua L.
Дев'яси́л, -лу, дев'ятьсил, -лу, м. Раст. Inula Helenium. Девесилъ.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован.
Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата.
2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Треба синів на чужину зряжати. Зряджають молодіж на нове хазяйство.
Кум, -ма, м. Кумъ. То Хмельницький теє догадав, кумом його до себе прохав. Дума. Куми. Кумъ и кума вмѣстѣ. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів стрічних. Неси ж в хату, а я верти кинусь за кумами. одкупні куми. Кумовья, замѣняющіе, послѣ соотвѣтственнаго народнаго обряда, прежнихъ, обыкновенныхъ, кумовьевъ, при чемъ послѣдніе совершенно теряютъ всѣ права кумовьевъ, — такая замѣна дѣлается только въ случаѣ долгой болѣзни ребенка. Cм. купо́вана мати. про́хані куми. Обыкновенные воспріемники. стрічані куми. Встрѣчные кумовья. рідний кум. Кумъ-воспріемникъ по отношенію къ отцу дитяти, послѣдній же — просто кум. Ум. кумась, куме́ць, кумочок, кумцьо. Здоров, кумасю мій, Кіндрате! Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. Ой щучечки за для кумочка, а карасі за для кумасі. Та кумцьо таки не випив.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. Прилетіла пава, в головочках пала. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Скимник, -ка, м. Схимникъ.
Сливовиця, -ці, ж. Водка изъ сливъ.
Удячність, -ности, ж. Благодарность, признательность.
