Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язіль

В'язіль, -ля, м. 1) Раст.: а) Клеверъ бѣлый и красный, Trifolium repens, — pratense L. Вас. 205. б) Trifolium flexosum L. ЗЮЗО. I. 139. в) Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139. 2) Связка. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗІЛЬ"
Безупинний, -а, -е. Безостановочный, безпрерывный.
Заслони́ти, -ся. Cм. заслоняти, -ся.
Люди́щаУв. отъ люде.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Непідлеглий, -а, -е. Независимый. Непідлегла воля духа. К. ХII. 23.
Пах, -ху, м. Запахъ. Кругом пах од трави і квіток. Сим. 204. Не люблю пива, ні паху його. Н. п. У олії свиріпляній гарний пах. Лебед. у.
Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу. Ном. № 7996.
Цабатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться. Вх. Лем. 479.
Чулко, -ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.