Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язила

В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма. К. Псал. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗИЛА"
Вартий Cм. варт.
Виновий 2, -а, -е. 1) Винный. Виновий льох. 2) Виноградный. Чуб. VI. 71.
Жиді́вка, -ки, ж. Еврейка, жидовка. А хто хоче меду пити — ходім до жидівки, а в жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. (1849), 32. Ум. жидівонька, жидівочка.  
Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Очеркнути, -ну́, -не́ш, гл. = обчеркнути. Держи мак у правій руці, обсип себе і очеркни ним себе округи там, де станеш. Чуб. І. 85.
Понаготовлювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив. МУЕ. I. 167.
Пробесідувати, -дую, -єш, гл. Проговорить, сказать. Кріль пробесідував до Петра: «Што ж ти потребуєш, хлопку?» Гн. І. 193.
Прохарамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.