Глузик, -ка, м. Мелкій известковый дутикъ, попадающій въ гончарное издѣліе.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Зару́бина, -ни, ж. = зарубка. Ум. зару́бинка. У зарубинки грязі поналазило, так ніяк не витирається.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Недоїдок, -дка, м. Объѣдокъ. На столі стояли недоїдки вечері.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Cм. тимфа.
Поміст, мо́сту, м. Полъ деревянный. А в нашого Галайди хата на помості. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Як шкваркне об поміст.
Тю́жка, -ки, ж. Трепка, наказаніе. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись.
