Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'ючити

В'ючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить. Все що треба, в'ючили на коней. Стор. II. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮЧИТИ"
Гарешт, -ту, м. и пр. = арешт и пр.
Допомага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Пише було син, що йому не дуже добре допомагаться за дохід з наслідства. Левиц. І. 68.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.
Обтрусити, -ся. Cм. обтрушувати, -ся.
Перебити, -ся. Cм. перебивати, -ся.
Різовиння, -ня, с. = різовини. Вх. Лем. 461.
Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).
Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.