Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вч...

Вч... Cм. уч....
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЧ..."
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЧ..."
Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Дойчити, -чу, -чиш, гл. Быть кормилицею, кормить грудью. Угор.
Заглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать насмѣхаться.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Чуб. III. 192. Сестру похвалять, мене погудять. Гол. IV. 536.
Псалтирочка, -ки, ж. Ум. отъ псалти́рка.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЧ....
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.