Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'юнкий

В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЮНКИЙ"
Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Гуну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дунуть, загудѣть, зашумѣть, крикнуть. Як гуне, — такий вітер! Зміев. у. Він разом як гуне! 2) Кинуть, броситься. Гунем огулом на врага. Мкр. Г. 31. Собаки так і гунули, та вп'ять назад. О. 1861. V. 72.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.
Линтва́рь, -ря, м. Шкура годовалаго ягненка. Вас. 154. Ум. линтваре́ць, линтварик.
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг. Драг. 414.
Сутугуватий, -а, -е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЮНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.