Бучний, -а, -е. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. Бучні були свачини. бучний дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. Ум. бучненький.
Воловодитися, -джуся, -дишся, гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь.
Золотохвилій, -я, -є. Съ золотыми волнами. Лани золотохвилі.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл.
1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале.
М'я́льниця, -ці, ж. Ручной приборъ для мятья кожъ. Части его: стовп — деревянный столбъ, вставленный въ колоду — постамента съ пяткой, — на которой столбъ вращается; надѣтый на столбъ круг — деревянный дискъ съ крилами — рукоятками; шпилі з рогачиками — палки съ головками, вставленными въ дыры на кругѣ для зажиманія кожи; рівчак — каналъ въ столбѣ, въ который вкладывается кожа и прижимается сверху вторымъ кругомъ.
Портянка, -ки, ж. Сукно съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ.
Семидільниця, -ці, ж. Дѣлающая за разъ нѣсколько дѣлъ.
Слобожанський, -а, -е. = слобідський. Здалека долітали веснянки слобожанських дівчат.
Удень нар. Днемъ. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить.
