Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся.
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Соловиний, -а, -е. = солов'їний.
Увібрати, уберу, -реш, гл. = убрати.
Хвостик, -ка, хвости́ченько, -ка, хво́стичок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
Шанобливий, шановливий, -а, -е. Почтительный. Буде слухняна і шановлива.
