Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак.
Вуть-Вуть! меж. Призывъ для утокъ.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall.
Порон, -на́, м. Паромъ. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Яконом похваливсь бити його.
2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом.
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Хабарій, -рія, м. = хабарник.
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані.
