Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погукати

Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУКАТИ"
Вербунок, -нку, м. = вербунка. Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом курку, будеш їсти, будеш пити і в хорошому ходити. Пи.
Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл. 1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає. Макс. 2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Ном. № 1078. Вовкові барана з горла не видереш. Ном. № 4852. 3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Чуб. I. 59. Не видирай ластівок — гріх. Харьк. г. Видрали лисенят. О. 1861. V. 70. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч. О. 1861. XI. 114.
Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? АД. II. 110. Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. Рудч. Ск. II. 44. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Ном. № 667. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. Ком. Р. ІІ. 3. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. Шевч. 609. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Стор. МПр. 70. Ум. гараздненько. Сонечко гараздненько обитріе. Сим. 201.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Обводити, -джу, -диш, сов. в. обвести, -веду́, -де́ш, гл. Обводить, обвести. Обвів його круг хати.
Позморщуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).
Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Ном. № 5813. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. І. 49. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. Ном. № 6666. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. Ном. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Сердак, -ка, м. Верхнее теплое суконное платье галицкихъ крестьянъ, расшитое шнурками. Гол. Од. 68. Kolb. I. 35. Шух. I. 126. 128.
Сипнути, -пну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ сипати. Посыпать сразу. Сипне їм маку, — от вони поки визбірають, вона і втече од їх. Грин. II. 25. 2) Высыпать, выйти во множествѣ. От і братія сипнула. Шевч. Дітвора так і сипнула в сад. МВ. (О. 1862. III. 69).
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі. Чуб. V. 338.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.