Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погурчати

Погурчати, -чу, -чиш, гл. = погуркотіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРЧАТИ"
Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Відвести Cм. відводити.
Дрохвеня́, -ня́ти, с. Драхва-дѣтенышъ. Ум. дрохвеня́тко. Аф. 394.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611.
Наставний, -а, -е. Назначенный (на должность)? Буть мені тепер у Білій Церкві наставним равом! ЗОЮР. І. 59.
Прирамки мн. Двойныя плечи въ мужской рубашкѣ. Гол. Од. 13.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду. Гн. І. 31.
Укалятися, -ляюся, -єшся, гл. Опачкаться.
Чиркун, -на, м. = цівкун. Вх. Пч. II. 9.
Штепурний, -а, -е. = чепурний. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.