Баяти, -баю, -єш, гл.
1) Разсказывать. Казали б казку, баяли б байку до самого світу.
2) Ворожить суевѣрнымъ способомъ, шарлатанить.
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько.
Лі́зко, -ка, с. Ум. отъ лезо.
Моца́к, -ка́ и моца́ка, -ки, м. 1) Силачъ, крѣпышъ. Там парубок моцака, ніхто його не зборе. 2) Крѣпкое яйцо, битокъ.
Мужичи́ще, -ща, м. Ув. отъ мужик.
Паношитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Превращаться въ барина.
2) Важничать, играть роль барина.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). ,
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать.
Чужина, -ни, ж.
1) Чужбина. Ой піду я з туги на чужину.
2) Чужіе люди, чужой человѣкъ. Привикай, привикай, серденятко моє, поміж чужиною. Чужа чужина не пожалів. Кланяйся, дитя моє, чужій чужині. В мене невіхна чужа чужина. Ум. чужинка, чужинонька, чужи́ночка. Чужа чужинонька — не рідна родинонька.
