Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Зростися, -туся, -тешся, гл. Сростись. Ой у полі дві тополі докупи зрослися. .
Кепкування, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу.
Княженецький, -а, -е. Княжескій. Княженецькі замки.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Майра́н, -ну, м. Раст. Origanum majorana.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень.
Підпихати, -хаю, -єш, сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подталкивать, подтолкнуть.
2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
