Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вх...

Вх... Cм. ух....
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВХ..."
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВХ..."
Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Деся́тничка, -ки, ж. Жена десятника.
Довга́сто нар. Продолговато.
Завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Миту́тя, -ті, ж. ? Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне і дома, і тута). Ном. № 6311.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Самокоска, -ки, ж. Косилка, жнея. Славяносерб. у.  
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.
Шофта, шохта, -ти, ж. см. начиння. МУЕ. III. 18. Вас. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВХ....
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.