Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сумність

Сумність, -ности, ж. = сум. Що так сумно не весело? — Не питай ти мої сумности, веселости. МУЕ. III. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМНІСТЬ"
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Камен. у.
Зелізня́к, -ка, м. Желѣзный горшокъ. Вх. Уг. 241.
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Вх. Лем. 425. Cм. клюбачитися.
Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа. Гол. Од. 18.
Нагорну́ти Cм. нагортати.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. Мнж. 29, 47. От попростивсь він і пішов собі. Мнж. 138. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. Чуб. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь. Мнж. 33.
Поторопіти, -піємо, -єте, гл. Оторопѣть (о многихъ). Рудч. Ск. II. 127. Вони так і поторопіли. Рудч. Ск. II. 30.  
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.