Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язи

В'язи, -зів, м. мн. Шейные позвонки. Аби голова на в'язах, а розум буде. Ном. № 4877. Трохи в'язи не звихнулись. Котл. Ен. VI. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗИ"
Бугаяка, -ки, м. Ув. отъ бугай.
Гомі́лка, -ки, ж. Голень. Мнж. 178. Ум. Гомілочка. Їжте курча, — беріть гомілочку. Зміев. у.
Дави́ло, -ла, с. Прессъ, нажимъ. Аф. 372.
Кволість, -лости, ж. Слабость, хилость.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
Литвино́к, -нка, м. Ум. отъ литвин.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Пообсмолювати, -люю, -єш, гл. Осмолить (во множествѣ).
Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Удачий, -а, -е. = удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача. ЗОЮР. II. 245.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.