Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкорбати

Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася. Миропольск.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОРБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКОРБАТИ"
Клямра, -ри, ж. = клямбра і. Шух. І. 88.
Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру. К. Псал. 21.
Нази́мий, -а, -е. = назімий.
Пащикувати, -ку́ю, -єш, гл. Многословно разглагольствовать, дерзко разглагольствовать. Жінки! коли б ви більше їли, а менш пащикувать уміли, — були б в раю ви за сіє. Котл. Ен. IV. 61. Дубцем його, щоб не дуже пащикував. Полт. у.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку. Вх. Зн. 72.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Шастати, -ся, -таю, -ся, -єш, -ся, гл. Ходить туда, и сюда, шнырять. На мене споглянула, шастаючись коло столу. Г. Барв. 80. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКОРБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.