Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиполювати

Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПОЛЮВАТИ"
Бестіянський, -а, -е. Собачій, скотскій. Ах він бестіянський син. КС. 1883. ѴІІ. 501.
Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Добі́дній, -я, -є. Дообѣденный.
Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Заниз́увати, -вую, -єш, гл. Вышивать зани́зування. (Cм.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій. Левч. 62.
Прожерти Cм. прожирати.
Робітонька, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Тютюнище, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ росъ табакъ. 2) Табачная плантація. 3) Ув. отъ тютюн. Табачище.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.