Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Ум. варешка.
Ватрище, -ща, с. = ватра.
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый.
Голівчерева нар. Вверхъ животомъ.
Дружи́на, -ни 1), об. Каждый изъ супруговъ — какъ мужъ, такъ и жена. Да поможи, Боже, на рушничку стати: тоді не розлучить ні батько, ні мати, ні чужая чужина, коли судилася дружина. З великою худобою битись да сваритись, з хорошою дружиною на світі нажитись. Ой як буду, моя матусенько, да я в війську помірати, приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Чоловіче мій, дружино моя, завіз ти мене, де роду нема. 2) ж. Товарищи, дружина, слуги. Хвалиться стрілкою перед дружинкою: да нема у дружини такої стріли, як у самого пана Івана. Ум. дружи́нка, дружи́нонька, дружи́ночка. Що білая лебедина Дунай сколотила, невірная дружинонька жалю наробила. Негідняя дружиночка молодому світ зав'яже. Борейкова дружинонька волає долами: один каже до другого: «Вже пана не мами».
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Капарити, -рю, -риш, гл.
1) Худо дѣлать, кропать, пачкать.
2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку.
Попит, -ту, м. Спросъ. Він було сам без загаду своє діло справляє; а без попиту ніде тобі в світі і на малий час не одгодиться.
Чорпіта, -ти, ж. = посмітюха, Alauda arborea. Cм. черпіта.
