Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. Ум. Абе́точка.
Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. 2) Впадать въ дѣтство.
Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Слово неправдиве звичаю не знає. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ.
Намно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножиться, размножиться.
Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы.
Олжа, -жі, ж. Ложь.
Уповання, -ня, с. Упованіе. В його моє спасения, слава, на Бога певне уповання.
Хлопчик, -ка, м.
1) Ум. отъ хлопець.
2) Подставка въ дышлѣ воловьяго воза (війї), чтобы оно не могло совсѣмъ опуститься на землю.
3) У гребенщиковъ: палка съ нарѣзками, поддерживающая роговую пластинку на верстакѣ во время строганія.
