Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

софія

Софія, -фії, ж. Змѣя Pelias chersea. Шух. 1. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОФІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОФІЯ"
Вихруватий, -а, -е.
Закацу́бнути, -бну, -неш, гл. = закацюбнути.
Непотреба, -би, ж. = непотріб.
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.
Прохолодати, -да́ю, -єш, гл. Простыть, остыть. Шух. І. 141.  
П'янство, -ва, с. Пьянство.
Спокійнісінько нар. Совершенно спокойно.
Суконний, -а, -е. = сукняний. ЗОЮР. І. 140.
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака. Ном. № «4834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОФІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.