Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипрягати

Повипрягати, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРЯГАТИ"
Ангеля́нка, -ки, ж. Англичанка.
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Залізник, -ка, м. Инструменты желѣзные (у плотниковъ). Шух. І. 87.
Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Стор. МПр. 112. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Кватирька Cм. кватирка.
Клубук, -ка, м. Круглый, куполообразный навѣсъ надъ гончарной печью. Вас. 180.
Кухарча, -чати, с. Поваренокъ. О. 1861. IV. Слов.
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Грин. III. 632. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію. Гол. І. 187.
Подіватися, -віємося, -єтеся, гл. Задѣваться (во множествѣ). А коні не знати де подівались. Рудч. Ск. І. 112.
Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина. Гол. IV. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.