Біючий, -а, -е. Бьющійся. біюча жила. Артерія.
Дверча́тий, -а, -е. Дверной.
Дзюр! IІ меж. Звукоподражаніе для выраженіи теченія струи. Чарочко серебренька, в тобі горілочка солоденька. А ні сучка, а ні задирочка, як дзюр, так дзюр до донечка. Хоч дзюр, та не кап! — казав циган, як заховавсь від дощу під дерево.
Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати.
Квочка, -ки, ж.
1) Насѣдка. А з курчатами квочка... кублилась у моркві.
2) Созвѣздіе плеяды. Созвѣздія имѣютъ слѣдующія наименованія: Віз, Квочка, Чепіга, Косарі...
3) Названіе играющаго ребенка въ игрѣ въ пиш. Ум. кво́чечка.
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Пійшов ізнов до недужої.
2) Безсильный.
Позаплутувати, -тую, -єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Помацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. помацатися, -цаюся, -єшся, гл. Пощупывать, пощупать себя или другъ друга. Помацується за ніздрі та поглядає на пальці, чи не йде кров з носа.
Чепелик, -ка, м.
1) Ум. отъ чепель.
2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ.
3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка.
