Бурчало, -ла, с. насѣк. Муха жужжалка, Musca vomitoria.
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай).
Клептати и клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Облесливість, -вости, ж. Льстивость.
Підбурок, -рка, м. Желѣзный, съ деревянной ручкой, багоръ для вытягиванія изъ воды пойманнаго сома, въ подмогу рыболовному крючку, которымъ обычно ловятъ сома.
Поратунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Пише цісар до москалі: «Йди на поратунок!». Аби вам Пречиста Діва стала до помочі, до поратунку у потребах ваших.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл.
1) Издавать трескъ, трещать, треснуть.
2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Від жару й камінь трісне. Щось трісло.
Улещати, -щаю, -єш, сов. в. улестити, улещу, -стиш, гл. Умасливать, умаслить, задабривать, задобрить, ублажать, ублажить. Язиком його влещає, в серці иншу думку має. Як її не улещав, а не схотіла зостатися. Стали улещать чоловіка, щоб він заночував у них.
Чергинькати, -каю, -єш, гл. Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.
