Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чорно

Чорно нар. Черно. Такий злий, аж у роті чорно. Ном. № 2884. Чорним-чорно. Совершенно черно. Н. Вол. у. ходити чо́рно. Одѣваться въ черную одежду. Ум. чорненько, чорнесенько. У черницях, мій миленький, робити легенько, тільки на серці та досадонька — ходити чорненько. Рудч. Чп. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНО"
Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Без'Язичник, -ка, м. Раст. Ophioglossum vulgatum L, плодоносная вая. ЗЮЗО. І. 130. Cм. язичник.
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
За́плішка, -ки, ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. Ум. заплішечка.
Мордува́вець, -вця, м. Мучитель. Завезуть дитину .... в чужу сторону і покинуть на Божу волю в руках учителів-мордувавців. Св. Л. 22.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Паволоч, -чі, ж. = волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Чуб. II. 97. Ум. паволоченька.
Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Шурхати, -хаю, -єш, гл. Шмыгать. Ящірки шурхают. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.