Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився.
Жига́ло, -ла, с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Ум. жигальце.
Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. Ум. німчик.
Обстрелювати, -люю, -єш, сов. в. обстреля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Обстрѣливать, обстрѣлять.
Пароститися, -щуся, -стишся, гл. Пускать побѣги, ростки. Вже жито почало пароститися.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Прилаштовувати, -вую, -єш, сов. в. прилаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Пустуха, -хи, м. Шалунья. Ум. пустушка, пустушечка. Не пустуй, моя пустушко!
Сли союз. Если. Ци ти, моя доле, в морі утонула? Сли-сь в морі втонула, приплинь к береженьку. Ой шли ляхи, дороги питали. Сли сюда козаки йшли, чи ви не видали?
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає.
