Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Кап! I меж. Капъ! А в Улити сльози тільки кап, кап!.. Наче і всміхається вразький запорожець, а сльози в ложку тілько кап! Тут горілка кап, а там хап! (з кишені).
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «
Кухарка, -ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Ум. кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину.
Лише́ нар. Только, лишь, но. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Не вірь, мужу, своїм очам, лише моїй повісті.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Разжевать.
2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять.
Хмиз, -зу, м.
1) Прутья, мелкій хворость, мелкія, тонкія вѣтви, уже отдѣленныя отъ дерева. Затріщав хмиз під ногами. Закидана доріженька хмизом.
2) Мелкая лѣсная заросль. Заросла дороженька хмизом. Хмизом, низом, попід вербами. Ум. хмизо́к. Нарубали хмизку та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку.
Хотя нар.
1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Нехай воно буде собі як хотя. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. Всі троє коней ходять де хотя.
