Бабачо́к, -чка́, м. Ум. отъ баба́к.
Дарі́ння, -ня, с. Дареніе.
Дурни́й, -а, -е. 1) Глупый. Заткне тебе за шапище, за дурную головище. Хто дурнішний — чи пани, чи прості люде? — Пани сами по собі дурні, а ми сами сами по собі. Лучче з розумним згубити, як з дурним знайти. Да дурна була дівчинонька, що так ісказала. дурни́й ро́зум. Глупость; глупая голова. Дурний свій розум проклинаю, що дався дурням одурить. Ти, козаче молоденький, дурний розум у тобі. з дурно́го ро́зуму. По глупости. дурне́ бала́ка. Глупости говорить. дурне́ ко́лесо. Весенняя игра. по дурно́му. Напрасно. 2) Бѣшеный (о собакѣ). Дурна собака наших собак покачала. Ум. дурене́нький, дурне́сенький. Раденький, що дурненький.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр.
Зерни́ця, -ці, ж. Плодовое дерево, выросшее изъ зерна (а не посадкой).
Кабацький, -а, -е. Кабацкій. Була і вишнівка, і тернівка й дулівка, було й пиво кабацьке, так дешевеньке.
Обчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. обчистити, -щу, -стиш, гл. Обчищать, обчистить. Криничка і говорить: «дівчино голубонько, обчисть мене».
Перекути, -кую́, -єш, гл. = перекувати.
Хлись меж. отъ гл. хлистати. Пуншу хлись!
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу.
