Жидо́чок, -чка, м. Ум. отъ жид.
Злий, -а, -е. 1) Злой. Зняли з нього головоньку злії басурмани.
2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добрее, хоч злее в первий раз, не буде таково, як не першина. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан?
Змішання, -ня, с. Смѣшеніе.
Криничуватий, -а, -е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum.
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли.
Нао́слаб, на-о́слабі, нар. Не натянуто, свободно. І ланцюг на-ослабі. Накиньте мені латочку на чобіт та наослаб, щоб натягаючи чобіт не теє.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ.
Побрижитися, -жуся, -жишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Як випрати сукняну хустку, то побрижиться.
Фикати, -каю, -єш, гл. Фыркать, сердиться. Ти, мамонько, не фикай, лем ладоньку напихай.
