Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарічанин

Заріча́нин, -на, ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІЧАНИН"
Адзу́ски! = Дзу́ски!
Блакитніти, -нію, -єш, гл. Голубѣть. Жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352. Небо блакитніє. О. 1862. ІХ. 112.
Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Грімота́ти, -чу́, -чеш, гл. и грімоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Грохотать, гремѣть. Мнж. 22. Коли це стукотить-грімотить, кобиляча голова біжить. Рудч. Ск. ІІ. 66. Тоді мене, моя мила, ждати-піджидати, як стане по небу грім грімотати: Мет. 452.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди. Аф. 457.
Москва́, -ви, ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?» МВ. І. 24.
Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Проворкуватий, -а, -е. = проворний. Черниг. г.
Справжній, -я, -є. Дѣйствительный, настоящій. Се вже бабі справжні радощі. Г. Барв. 501.
Теслярство, -ва, с. Плотничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.