Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарічанин

Заріча́нин, -на, ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІЧАНИН"
Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Горобе́й, -бе́я, -б'я́, м. = Горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанци. Чуб. ІІІ. 56. Ум. Горобе́єчко, горобе́йко, горобе́йчик. Чуб. ІІІ. 58. Летів горобейчик, — джив, джив, джив. Грин. ІІІ. 554. Горобі́єнько. Чуб. III. 57.
Двужо́н, -на, м. Двоеженець. Мир. ХРВ. 11.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.  
Подовшати, -шаю, -єш, гл. Удлиниться, сдѣлаться длиннѣе.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Розсоптися, -нуся, -нешся, гл. Разсопѣться.
Ти-ди-ди, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ти-ди-ди, ти-ди-ди до дівчини. Шейк.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Ном. № 3522. Та і горілочку хлистала. Котл. Ен. І. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.