Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарікати

Заріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заректи́, -речу́, -че́ш, гл. Заклинать, клясть, просить. Княгиня Раїна, вміраючи, зарікала сина не піддаваться католицтву. Стор. МПр. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАТИ"
Вершитися, -шуся, -шишся, гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами. Стор. МПр. 74.
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Домча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330.
Наміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.
Насмішка, -ки, ж. = смішки. Уже минаються дівоцькі насмішки. Чуб.
Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. Г. Барв. 190. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки. ХС. III. 57.
Посвататися 2, -таємося, -єтеся, гл. Сдѣлаться сватами (черезъ бракъ дѣтей или по покупкѣ). У вас дочка, а в нас син, то може й посватаємося. Харьк. у. Дешево даєте — не посватаємося. Славяносерб. у.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3. Вх. Зн. 62.
Служення, -ня, с. Служеніе. Єв. Л. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.