Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарікати

Заріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. заректи́, -речу́, -че́ш, гл. Заклинать, клясть, просить. Княгиня Раїна, вміраючи, зарікала сина не піддаваться католицтву. Стор. МПр. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІКАТИ"
Божатися, -жаюся, -єшся, гл. ? Божайся, Боже! Волынь.
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Друбо́к, -бка́, м. = дрібок. Мені небагацько треба: соли друбок, хліба шматок та горілки чарка. Ном. № 12175. Ум. друбочок. Нема соли друбочка. Чуб. V. 496.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Смітниця, -ці, ж. 1) = смітник. По улиці, по смітниці, чом на тобі пусто. Чуб. III. 137. 2) Лошадь, вывозящая соръ. Добув десь ту (коняку), шо сміття возять.... Ото виїхав, ту смітницю сорокам-воронам кинув. Мнж. 14.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.