Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верло

Верло, -ла, с. Рычагъ, къ которому припрягаютъ лошадей для приведенія въ дѣйствіе привода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЛО"
Бевзь, -зя, м. Олухъ, болванъ, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч.
Безпутний, -а, -е.
Голу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Догада́тися Cм. Догадуватися.
Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Ізр.. Cм. зр.
Кравецтво, -ва, с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся. Ном. № 9573.
Нинечкинар. = ниніВх. Зн. 41.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити. Кв. (О. 1861. V. 22).
Стручок, -чка, м. 1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі. Чуб. III. 42. 2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків. Ном. № 11622.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.