Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл.
1) Возиться, барахтаться, драться.
2) Комкаться, мяться.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь.
Домо́щувати, -щую, -єш, сов. в. домости́ти, -щу́, -стиш, гл. Домащивать, домостить.
Келеп, -па, м.
1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами?
2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці.
3) Черепаха. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька.
2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Обзнобити, -блю́, -биш, гл. Простудить. Коло проса любка боса ніжки обзнобила.
Роскльовувати, -вую, -єш, сов. в. росклювати, -клюю́, -єш, гл. Расклевывать, расклевать.
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улеле 2кав.
Цямбрина, -ни, ж. = цямрина.
