Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узгрянишник

Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗГРЯНИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗГРЯНИШНИК"
Бондарюга, -ги, м. Ув. отъ бондарь. Левиц. І. «Голодному і оп. м'ясо», 26.
Здохлени́на, -ни, ж. Дохлятина, мясо дохлой скотины. Желех.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути. Ном. № 999.
Кречний, -а, -е. = ґречний. Зачекай мя, кречна панно. Гол. І. 130.
Недопічка, -ки, ж. Недопеченное.
Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий. К. МХ. 35.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю. Конст. у.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
Утішний, -а, -е. Веселый, пріятный. Що то за втішні та швидкі тії харьківські молодиці. Стор. Такий утішний, гей би мене на сто коней посадив був. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗГРЯНИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.