Бриндза, -дзи, бриндзя, -дзі, ж. 1) Соленый овечій сыръ. 2) Бриндзю бити: а) Дѣлать овечій сыръ (бриндзю). б) Перебиваться кое-какъ со дня на день. Бий бриндзю в діраву діжу.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица.
Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей.
Досу́кування, -ня, с. Досучиваніе.
Кадити, -джу́, -диш, гл. Кадить, курить. Пі світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги!
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный.
2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить.
3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.
