Волочільне, -ного, с. Даръ въ видѣ пшеничнаго калача и нѣсколькихъ окрашенныхъ яицъ, приносимый въ понедѣдьникъ Пасхи лицомъ, приходящимъ съ поздравленіемъ. Cм. волочінник.
Гри́дка, -ки, ж. Часть рала = Жердка 3.
Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким.
Перезімча, -чати, с. Перезимовавшій теленокъ.
Поскінь, -кони, ж. = плоскінь.
Розронити, -ню, -ниш, гл. Разогнать. Де орду вгоню, там ю розроню.
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Ой запрягай свекрові коні.
Сутеніти, -ніє, гл. безл.
1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу.
2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє.
Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! Тю на твого батька!
