Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Звербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті.
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає.
Меля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Вилять, вертѣть. Моє теля хвостом меля.
Моро́зуватий, -а, -е. Серебристый (цвѣтъ).
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ.
2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу.
Приплинути, -ну, -неш, гл. = приплисти.
Різвий, -а, -е. Бойкій, проворный, скорый, прыткій, рѣзвый. Промовляє до мене все різвими словами. Просилася дівчина в свого різвого свекра. Ум. різвенький, різве́сенький. Ніжки мої різвенькії, чом не ходите?
